ВИЗНАЧЕННЯ ЗОНИ ТЕПЛОВОГО ВПЛИВУ ПОЖЕЖІ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ОБСТЕЖЕННЯ КОНСТРУКЦІЙ ПЕРЕКРИТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2522-4182.10.2022.32-41Ключові слова:
Пожежа, високотемпературні впливи, прогини плит, категорії технічного стану, підсилення плитАнотація
Наведені результати дослідження технічного стану 14-ти кругло-порожнистих плит за серією ИИ-03-02 в межах підвального поверху двох під’їздів житлової будівлі після пожежі, тривалістю біля 8 годин. Від введення будівлі в експлуатацію до пожежі пройшло більше 40 років, і весь цей час плити перекриття підвалу знаходилися у неагресивному середовищі, але з підвищеною відносною вологістю, що позитивно вплинуло на підвищення міцності бетону типових плит. Огляд плит у суміжних приміщеннях за тривалий час експлуатації не виявив суттєвих дефектів від їх зволоження та недостатніх теплоізоляційних властивостей перекриття над підвальним поверхом.
В зоні обстеження в деяких плитах перекриття над підвалом виявили дефекти пов’язані з дією високої температури, яка знизила їх жорсткість.
Отримана інформації з обстеження необхідна для виконання перевірних розрахунків з визначення несучої здатності і жорсткості плит перекриття та їх порівняння з даними за результатами обстеження. Дані перевірних розрахунків потрібні і для обґрунтування необхідності проведення робіт з підсилення плит, для забезпечення їх подальшої нормальної роботи на діючі на першому поверсі експлуатаційні навантаження.
Для аналізу впливу на прогини плит постійних та корисних навантажень, розглянуті окремі їх дії і виконані перевірні розрахунки прогинів плит перекриття на чотири прийняті окремі стабільні режими нормальної експлуатації.
Побудована гістограма зміни фактичних прогинів плит перекриття над підвалом, за аналізом якою чітко відслідковується ділянка з найбільшими прогинами, що свідчить про розташування в цьому місці найбільших температур. Тобто, за рівнем вертикальних деформацій плит перекриттів можна визначати і відносний розподіл температур в їх межах. Прогини плит від дії високих температур слід розглядати як пошкодження, які перешкоджають нормальній експлуатації і суттєво знижують довговічність плит.
Розглянутий після пожежний стан плит показав, що практично за відсутності впливу на них корисних навантажень, отримані додаткові температурні прогини є більші за розрахункові, які отримані за перевірними розрахунками на дію повних експлуатаційних навантажень.
Також запропоновані різні варіанти підсилення як самих плит, так і швів між ними, для їх сумісної роботи на різні комбінації навантажень.
Посилання
Клименко Є.В. Визначення технічного стану будівель і споруд // Збірник наукових праць „Будівельні конструкції”. Вип. 54, Київ: НДІБК, 2001. – С. 301-305.
Гладишев Д.Г. Дослідження технічного стану будівель, споруд та їх елементів: монографія. / Гладишев Д.Г., Гладишев Г.М. – //Львів. Видавництво Львівської політехніки, 2012. 304 с.
Віхоть С.І. Результати технічного обстеження громадської будівлі по вул. Уласа Самчука у м. Львові, / Віхоть С.І., Вибранець Ю.Ю., Мудрий І.Б., Бурченя С.П., // Вісник „Архітектура та будівництво”, серія „Технічні науки”. Вип. 2 (90), Рівне, НУВГП, 2020. – С. 144-154.
Гладишев Г.М. Аналіз причин та послідовності утворення дефектів в ребристих плитах, / Гладишев Г.М., Гладишев.Д. Г, Гладишев Р.Д. // Науково-технічний, виробничий та інформаційно-аналітичний журнал „Наука та будівництво”. №1(11), Київ: НДІБК, 2017. – С. 32 –38.
Banaszek A. Possibilities of use of uavs for technical inspection of buildings and
constructions., / Banaszek, A., Banaszek, S., & Cellmer, A.-// IOP Conference Series: Earth and Environmental Science (Vol. 95, No. 3, p. 032001). IOP Publishing.
Sarja A. Lifetime performance modeling of structures with limit state principles // Proc. of 2nd Intern. Symposium ILCDES 2003, Lifetime Engineering of Buildings and Civil Infrastructures. − Finland, Kuopio: Association of Finnish Civil Engineers, 2003. − P. 59-66.
Sarja A. Generalized lifetime state design of structures // Proc. of the 2nd Intern. Conf., Lifetime-Oriented Design Concepts, ICDLOS. − Germany: Ruhr-University Bochum, 2004. − Р. 51-60.
Шналь Т.М. Технічна діагностика та подальша експлуатація залізобетонних конструкцій після пожежі , /Шналь Т.М., Хоржевський В.І., Павлюк Ю.Е., Пархоменко Р.В. // Вісник НУЛП „Теорія і практика будівництва”. №144, Львів, Видавництво Львівської політехніки, 2002. – С. 184-189.
Отрош Ю.А. Оцінка технічного стану стін і перекриттів житлових будинків після пожежі // Збірник наукових праць „Галузеве машинобудування, будівництво”. Вип. 1 (46), Полтава, ПолтНТУ, 2016. – С. 212-220.
Отрош Ю.А. Розробка підходу до визначення технічного стану будівельних конструкцій при дії силових та високотемпературних впливів // Вісник ОДАБА „Будівельні конструкції”. Вип. 71, Одеса, ОДАБА, 2018. – С. 54-60.
ДБН В.1.2-14:2018. Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд. – Київ: Мінбуд України, 2019.
ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016. Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану. – Київ, ДП „УкрНДНЦ”, 2017.
Колякова В. Про вимоги щодо статей, які публікуються у збірнику наукових
праць «Будівельні конструкції. Теорія і практика» //Будівельні конструкції. Теорія і практика. Зб. наук праць.- Київ: вип.6,2020.-С. 114-118.
https://doi.org/10.32347/2522-4182.6.2020.114-118
ДБН Б.В.2.6-98:2009. Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення. – Київ, Мінрегіонбуд України, 2011.
ДБН В.1.2-2:2006. Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Навантаження та впливи. Норми проектування. – Київ, Мінбуд України, 2006.
ДСТУ Б В.1.2-3:2006. Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Прогини і переміщення. Вимоги проектування. – Київ, Мінбуд України, 2006.
