Експериментальні дослідження багатопорожнистих монолітних плит перекрить
DOI:
https://doi.org/10.32347/2522-4182.5.2019.45-51Ключові слова:
Пустотна монолітна плита, пустотутворювач, експериментальне дослідження, натурна модель, мiцність, трiщиностiйкість.Анотація
Зарубіжний досвід зведення монолітних залізобетонних плит перекриття з введенням в їх склад пустотоутворювачів свідчить про значні переваги таких плит перекрить перед суцільними. Однак ряд як, об’єктивних так і суб’єктивних факторів, стримують впровадження цих перспективних конструкцій в практику сучасного будівництва в Україні. Однією з причин цього є відсутність нормативної бази для проектування подібних плит і відсутність теоретичних та експериментальних досліджень в цьому напрямку. З огляду на це, авторами проведені експериментальні дослідження пустотної монолітної плити, яка зведена в умовах будівельного майданчика.
В статті наведені методика виготовлення дослідного фрагменту монолітної плити перекриття з замкнутими порожнинами в умовах будівельного майданчика та результати експериментальних дослідження міцності, жорсткості та тріщиностійкості такої плити. Експеримент підтвердив технологічну можливість виготовлення монолітних пустотних плит в умовах будівельного майданчика і при відсутності пустотоутворювачів промислового виробництва, міцність та жорсткість таких плит практично не зменшується в порівнянні з суцільними плитами при значній економії матеріалів і зменшенні власної ваги плити перекриття.
Посилання
Mota, M. (2009).Voided Two-Way Flat Plate Slabs.Structure , (April), 7.
CBD-MS & CRO, Cobiax Technology Handbook, Switzerland: Cobiax Techn. AG Zug
Стандарт СТО 35546020.001-2016. Несъемная опалубка Сибформ.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Володимир Кріпак, Роман Антонов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).