Вплив зниження жорсткості пошкоджених конструкцій на основні динамічні характеристики залізобетонної житлової будівлі
DOI:
https://doi.org/10.32347/2522-4182.18.2026.78-88Ключові слова:
житлова або громадська будівля, власні коливання, пошкодження, оцінка технічного стану будівлі, динамічні характеристики, обстеження будівель, моніторингАнотація
В статті розглянуті особливості впливу зниження жорсткості пошкоджених конструкцій на основні динамічні характеристики конструктивної системи на прикладі залізобетонної житлової будівлі для подальшої розробки рекомендацій з планування динамічного моніторингу технічного стану відповідних будівель.
Виконаний динамічний розрахунок будівлі зі зв’язковим монолітним залізобетонним каркасом з 10 надземними поверхами та стандартними архітектурно-планувальними та конструктивними для сейсмостійких будівель рішеннями. Враховуючи, що вплив пошкоджень окремих конструкцій (в т.ч. окремих ділянок стін) на динамічні характеристики будівлі в цілому є, як правило, незначним, для оцінки впливу ушкоджень на різних рівнях (поверхах) конструктивної системи їх розповсюдження приймалося для всіх стінових конструкцій (діафрагм) в межах одного поверху. Виявлено, що найбільша ефективність динамічного моніторингу методом «вільних коливань» для житлових і громадських будівель може бути досягнута при визначенні значних ділянок розвитку пошкоджень несучих конструкцій, що суттєво впливають на загальну жорсткість конструктивної системи, на нижніх висотних рівнях системи (основа та фундамент, нижні поверхи будівлі).
При цьому, за умови достатньої точності та розподільної здатності обладнання відносно енергії та амплітуди вільних коливань споруди, слід визначати параметри 2-ї форми коливань, яка може надати суттєво більший обсяг даних щодо розповсюдження та інтенсивності пошкоджень по висоті будівлі. З прикладної точки зору виділено наступні основні напрями широкого використання динамічного моніторингу методом «вільних коливань» для житлових і громадських будівель: для споруд, що піддаються динамічним навантаженням, які викликають пошкодження та деформації несучих конструкцій; виявлення суттєвих ослаблень великих ділянок системи «основа-фундамент»; оцінки впливу на несучі конструкції значних нерівномірних деформацій основи; в загальному випадку (незалежно від особливостей навантажень і впливів), для виявлення значних ділянок розвитку пошкоджень конструкцій, що суттєво впливають на загальну жорсткість конструктивної системи, на рівні нижніх поверхів.
Посилання
Trofymchuk, O.M., Kaliukh, I.I., Dunin, V.A., & Kyrash, S.Y. (2022). Dynamic certification and assessment of the buildings life cycle under regular explosive impacts. System research and information technologies, (4), 100-118. https://doi.org/10.20535/SRIT.2308-8893.2022.4.09
Marienkov, M. H., Dunin, V. A., Margvelashvili, N., Farenyuk, G. G., & Berchun, Ya. O. (2019). Experimental monitoring and dynamic certification of building structures. Наука та будівництво, (4), 33-44. https://doi.org/10.33644/scienceandconstruction .v22i4.118
Siddika, A., Awall, M. R., Mamun, M. A. A., & Humyra, T. (2019). Study on natural frequency of frame structures. Computational Engineering and Physical Modeling, 2(2), 36-48.
https://doi.org/10.22115/cepm.2019.183201.10 62
Лук’янченко, О., & Костін, Д. (2025). Аналіз динамічної поведінки каркасної будівлі з урахуванням багатошаровості ґрунту основи. Будівельні конструкції. Теорія і практика, (17), 200–210. https://doi.org/10.32347/2522-4182.17.2025.200-210
Pinto-Cruz, M. C. (2024). Free vibration analysis of tall buildings using a generalized continuous model: simplified approach to soil-structure interaction. Mechanics Based Design of Structures and Machines, 52(12), 9878–9908. https://doi.org/10.1080/15397734.2024.234875
Rahgozar, P. (2020). Free Vibration of Tall Buildings using Energy Method and Hamilton’s Principle. Civil Engineering Journal, 6(5), 945–953. https://doi.org/10.28991/cej-2020-03091519
Song, G. (2024). Research on estimation and control methods of natural frequency of irregular building structure vibration. Journal of Vibroengineering, 26(3), 629–642.
https://doi.org/10.21595/jve.2023.23507
Мар’єнков, М. Г. (2013). Експериментально-теоретичні методи оцінки сейсмостійкості будівель: автореф. дис. докт. техн. наук: спец. 05.23.01 «Будівельні конструкції, будівлі та споруди». Одеса: Одеська державна академія будівництва та архітектури, 38 с.
ДСТУ 8748:2017 «Настанова щодо проведення динамічних випробувань автодорожніх мостів». (2019). Київ: ДП «УкрНДНЦ», 19 с. [Чинний від 1 вересня 2019 р].
ДСТУ-Н Б В.1.2-17:2016 «Настанова щодо науково-технічного моніторингу будівель і споруд». (2017). Київ: ДП «УкрНДНЦ», 38 с. [Чинний від 1 квітня 2017 р].
ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво у сейсмічних районах України». (2014). Київ: Мінрегіон України, Укрархбудінформ, 110 с. [Чинний від 1 жовтня 2014 р].
ДБН В.2.3-6:2009 «Мости та труби. Обстеження і випробування». (2009). Київ: Мінрегіонбуд України, 43 с. [Чинний від 1 березня 2010 р].
ДБН В.1.2-14:2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд». (2018). Київ: Укрархбудінформ, 30 с. [Чинний від 1 січня 2019 р].
ДСТУ 9273:2024 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінювання їхнього технічного стану. Механічний опір та стійкість». (2024). Київ: ДП «УкрНДНЦ», 74 с. [Чинний від 1 вересня 2024 р].
ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи». (2006). Київ: Мінбуд України, Укрархбудінформ, 75 с. [Чинний від 1 січня 2007 р].
Мар’єнков, М. Г., & Хохлін, Д. О. (2015). Врахування грунтової основи, що нерівномірно деформується, при розрахунку сейсмостійкості будівель. Збірник наукових праць «Будівельні конструкції», (82), 335-345.
Хохлін, Д. О. (2018). Оцінка динамічних характеристик будівель після впливу значних нерівномірних деформацій основи. Будівельні конструкції. Теорія і практика, (2), 73-79. https://doi.org/10.32347/2522-4182.2.2018.73-79
Basanskyi, V., Khokhlin, D., & Bozhynskyi, M. (2025). Building structures under seismic loads and significant uneven base deformations. Building Production, (80), 3-9. https://doi.org/10.36750/2524-2555.80.3-9
Костира, Н., & Бакуліна, В. (2022). Особливості технічного обстеження об’єктів прилеглих до існуючої забудови. Будівельні конструкції. Теорія і практика, (12), 105– 114. https://doi.org/10.32347/2522-4182.12.2023.105-114
Головко, Р., Слюсаренко, Ю., & Фесенко, О. (2020). Комплексна оцінка технічного стану перекриття будівлі лікувально-діагностичного комплексу лікарні «ОХМАТДИТ». Будівельні конструкції. Теорія і практика, (7), 32–44. https://doi.org/10.32347/2522-4182.7.2020.32-44
Гладишев, Г., & Гладишев, Д. (2025). Підходи до оцінки деформацій існуючих будівель ущільненої забудови за результатами обстежень їх фасадів. Будівельні конструкції. Теорія і практика, (16), 171–182. https://doi.org/10.32347/2522-4182.16.2025.171-182
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 В.Басанський, Д. Хохлін, М.Божинський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
