Міцність зварних з'єднань арматури класу А500С при малоциклових повторних навантаженнях
DOI:
https://doi.org/10.32347/2522-4182.18.2026.8-19Ключові слова:
зварювання, з’єднання, міцність, клас A500С, малоциклове повторне навантаження.Анотація
Протягом останніх вже понад 25 років арматура класу А500С є найбільш широко використовуваною в залізобетонних конструкціях. Процес впровадження арматури класу А500С супроводжувався численними дослідженнями її механічних характеристик, зчеплення з бетоном, зварюваності та поведінки при повторних навантаженнях. Зокрема, отримано дані про діаграму стану, забезпеченість нормованих показників механічних характеристик, таких як межа текучості, опір розриву, відносне подовження при розриві, зчеплення з бетоном арматури з серпоподібним профілем, теплову зварюваність та міцність стикових і хрестоподібних зварних з'єднань. Водночас міцність як самої арматури класу А500С, так і її зварних з'єднань при малоциклових і багаторазово повторюваних навантаженнях залишається малодослідженою.
У роботі наведено результати експериментальних досліджень найбільш широко застосовуваних на практиці типів зварних з'єднань арматури класу А500С – стикового з'єднання контактним зварюванням типу С1-Ко та хрестоподібного з'єднання контактним зварюванням К1-Кт при малоциклових повторних навантаженнях.
Проведені дослідження включали випробування зразків арматури 20А500С зі сталі марки Ст3Гпс та 25А500С зі сталі марки 25Г2С у стані поставки, їх стикових зварних з'єднань С1-Ко на міцність при розтягуванні та хрестоподібних з'єднань К1-Кт з арматурою 10А500С і 12А500С на розм'якшення зварюванням при монотонно зростаючих і малоциклових повторних навантаженнях. Максимальні напруження циклу приймаються рівними 0,8σ_y, що становило 400 Н/мм2 , мінімальні напруження циклу — 80 Н/мм2. Розмах напружень і коефіцієнт асиметрії циклу при цьому відповідно становили ∆σ =320Н/мм² (МПа) і ρ=0,2. Кількість циклів повторних навантажень приймалася рівною 50, після яких зразки доводилися до руйнування монотонно зростаючим навантаженням.
Встановлено, що руйнування зварного з'єднання типу С1-Ко при монотонно зростаючому та малоцикловому повторному навантаженні відбувається в зоні термічного впливу. Під час випробувань монотонно зростаючим навантаженням міцність на розтяг зварного з'єднання С1-Ко для арматури 20А500С становила 0,88–0,92, а для арматури 25А500С зі сталі марки 25Г2С – 0,89–0,90 міцності арматури у вихідному стані.
Руйнування зварного з'єднання типу К1-Кт при монотонно зростаючому навантаженні відбувалося по основному металу (табл. 8), а при малоциклових повторних навантаженнях — по основному металу або в зоні термічного впливу (табл. 9). Розміцнення зварюванням арматури класу А500С - 20А500С і 25А500С у зварному з'єднанні типу К1-Кт з арматурою, відповідно, 10А500С та 12А500С при монотонно зростаючому навантаженні не перевищувало 1..2% і знаходилося в межах похибки випробувань.
За результатами проведених випробувань малоциклове повторне навантаження не мало стійкого впливу на міцність зварних з'єднань С1-Кт і К1-Кт арматури 20 А500С та 25 А500С, розміцнення порівняно з випробуваннями монотонно зростаючим навантаженням не перевищувало 1…2%, перебувало в межах точності випробувань, як і при випробуваннях арматури в вихідному стані.
Посилання
Клімов, Ю. А. (2017). Теплова зварюваність арматури класу А500С. Будівельні конструкції: Теорія і практика, (1), 22–27.
https://doi.org/10.32347/2522-4182.1.2017.22-27
Клімов, Ю.А. (2022). Міцність хрестоподібних зварних з’єднань арматури класу А500С. Будівельні конструкції: Теорія і практика, 11, 4–17.https://doi.org/10.32347/2522-4182.11.2022.4-17
Клімов, Ю.А. (2022). Міцність стикового контактного зварного з’єднання арматури класу А500С. Будівельні конструкції: Теорія і практика, 10, 79–93. https://doi.org/10.32347/2522-4182.10.2022.79-93
Kubicki, K. (2023). Technical and economic aspects of load-bearing welded joints in reinforcing steel. Construction of Optimized Energy Potential, 12, 228–235.
https://doi.org/10.17512/bozpe.2023.12.25
Caprili, S., Salvatore, W. & Valentini, R. (2021). Micro and macro structural investigations on welded joints of composite truss steel concrete beams. Advances in Materials Science and Engineering, 2021, 1–13
Sharbatdar, M. K., Mohammadi Jafaria, O., & Karimi, M. S. (2018). Experimental evaluation of splicing of longitudinal bars with forging welding in flexural reinforced concrete beams. Advances in Concrete Construction, 6(5), 509–525.
https://doi.org/10.12989/acc.2018.6.5.509
Бердник, О., Макаренко, В., & Амеліна, Н. (2024). Дослідження взаємозв’язку між межею міцності і тривалою втомленістю сталевої арматури залізобетонних конструкцій тривалого терміну експлуатації в агресивних середовищах. Будівельні конструкції: Теорія і практика, (14), 125–135.https://doi.org/10.32347/2522-4182.14.2024.125-135
Knoedel, P., Gkatzogiannis, S., & Ummenhofer, T. (2017). Practical aspects of welding residual stress simulation. Journal of Constructional Steel Research, (132), 83–96. https://doi.org/10.1016/j.jcsr.2017.01.010
Chattopadhyay, A., Glinka, G., El-Zein, M., Qian, J., & Formas, R. (2011). Stress analysis and fatigue of welded structures. Welding in the World, 55, 2–21.
https://doi.org/10.1007/BF03321303
Hensel, J., Nitschke-Pagel, T., Tchoffo Ngoula, D., Beier, H.-Th., Tchuindjang, D., & Zerbst, U. (2018). Welding residual stresses as needed for the prediction of fatigue crack propagation and fatigue strength. Engineering Fracture Mechanics, 198, 123–141. https://doi.org/10.1016/j.engfracmech.2017.10.024
Gadallah, R., Osawa, N., Tanaka, S., & Tsutsumi, S. (2018). Critical investigation on the influence of welding heat input and welding residual stress on stress intensity factor and fatigue crack propagation. Engineering Failure Analysis, 89, 200–221.
https://doi.org/10.1016/j.engfailanal.2018.02.028
Zhang, W., Jiang, W., Zhao, X., & Tu, S.-T. (2018). Fatigue life of a dissimilar welded joint considering the weld residual stress: Experimental and finite element simulation. International Journal of Fatigue, (109), 182–190. https://doi.org/10.1016/j.ijfatigue.2018.01.002
Ferro, P., Berto, F., & James, M. N. (2016). Asymptotic residual stresses in butt-welded joints under fatigue loading. Theoretical and Applied Fracture Mechanics, (83), 114–124.
https://doi.org/10.1016/j.tafmec.2016.02.002
Madia, M., Schork, B., Bernhard, J., & Kaffenberger, M. (2017). Multiple crack initiation and propagation in weldments under fatigue loading. Procedia Structural Integrity, 7, 423–430. https://doi.org/10.1016/j.prostr.2017.11.108
Lewandowski, J., & Rozumek, D. (2016). Cracks growth in S355 steel under cyclic bending with fillet welded joint. Theoretical and Applied Fracture Mechanics, 86, 342–350.
https://doi.org/10.1016/j.tafmec.2016.09.003
Naves, J. A., Carvalho, G., Rodrigues, A., Fernandes, M. S., Santos, F., & Medeiros, G. (2017). Discontinuity detection in the shield metal arc welding process. Sensors, 17(1082). https://doi.org/10.3390/s17051082
Araque, O., Arzola, N., & Hernández, E. (2018). The effect of weld reinforcement and post-welding cooling cycles on fatigue strength of butt-welded joints under cyclic tensile loading. Materials, 11(4), 594. https://doi.org/10.3390/ma11040594
Araque, O., & Arzola, N. (2018). Weld magnification factor approach in cruciform joints considering post welding cooling medium and weld size. Materials, 11(1), 81. https://doi.org/10.3390/ma11010081
Yang, Y., & Vormwald, M. (2017). Fatigue crack growth simulation under cyclic non-proportional mixed mode loading. International Journal of Fatigue, (102), 37–47. https://doi.org/10.1016/j.ijfatigue.2017.04.014
Kucharczyk, M., Madia, U., Zerbst, B., Schork, P., Gerwien, S., & Münstermann, S. (2018). Fracture-mechanics based prediction of the fatigue strength of weldments: Material aspects. Engineering Fracture Mechanics, 198, 79–102. https://doi.org/10.1016/j.engfracmech.2017.09.010
Kucharczyk, M., Madia, U., Zerbst, B., Schork, P., Gerwien, S., & Münstermann, S. (2018). Fracture-mechanics based prediction of the fatigue strength of weldments: Material aspects. Engineering Fracture Mechanics, 198, 79–102. https://doi.org/10.1016/j.engfailanal.2014.12.021
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ю.Клімов

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).