АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПОЗИТНИХ СТРІЧОК ДЛЯ ПІДСИЛЕННЯ ДЕРЕВ’ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ

Автор(и)

  • Денис МИХАЙЛОВСЬКИЙ Київський національний університет будівництва і архітектури,, Ukraine http://orcid.org/0000-0002-7404-4757
  • Микола КОМАР Київський національний університет будівництва і архітектури,, Ukraine http://orcid.org/0000-0002-3631-8999

DOI:

https://doi.org/10.32347/2522-4182.10.2022.4-10

Ключові слова:

Композитні матеріали;, конструкції з клеєної деревини;, дерев’яні конструкції;, підсилення;, композитні полотна;, композитні стрічки.

Анотація

В XXI столітті будівельна галузь розвивається шаленими темпами. На конкуренцію великогабаритним конструкція приходять аналоги з такого ж матеріалу, проте зменшені в перерізах за допомогою підсилення їх композитними матеріалами.

Можна зазначити, що більшість композитних матеріалів добре опираються багатьом хімічним впливам: лугам, кислотам, хлоридам, сульфатам, нітратам та іншим. Всі вони не є небезпечними для здоров’я людини в умовах нормальної експлуатації при використанні індивідуальних засобів захисту при безпосередньому виконанні робіт по підсиленню. Це дозволяє їх використовувати, як в промисловому та сільськогосподарському будівництві де має місце безпосередній вплив зовнішнього середовища на конструкцію підсилену композитними матеріалами, так і в житлових будівлях без шкоди для жителів.Композитними вважають матеріали з умовно новими експлуатаційними та фізико-механічними властивостями, які створені за рахунок спільної роботи двох або більше компонентів які відрізняються структурою, хімічним складом, фізико-механічними характеристиками. Одними з перших композитних матеріалів вважають залізобетон, який широко застосовувався в кінці XIX століття. На початку XX століття для потреб кораблебудування, авіації, космонавтики тощо, набувають розвитку сучасні композитні матеріали такі, як склопластик, що складався зі штучних непереривних скляних волокон та штучної полімерної матриці винайденої А.К. Буровим і його співробітниками, в 30-х роках минулого сторіччя [1]. За часів Великої Вітчизняної війни пластини з склопластику використовували замість алюмінію в літакобудуванні. В 60-х роках минулого сторіччя у Великобританії були розроблені вуглецеві волокна, а в Сполучених Штатах Америки – борні, що надало поштовх до розвитку нового покоління композитних матеріалів, які мали високий модуль пружності та високу міцність, що дозволило значно збільшити сферу їхнього застосування.

Після аналізу створення та використання композитних матеріалів для підсилення конструкцій з різних матеріалів, а також методів їхнього застосування та фізико-механічних властивостей, допущено, що такі матеріали можуть, чудово поєднуватись з конструкціями з цільної та клеєної деревини, дозволяючи збільшити несучу здатність при зменшенні їхнього поперечного перерізу.

Біографії авторів

Денис МИХАЙЛОВСЬКИЙ, Київський національний університет будівництва і архітектури,

професор кафедри металевих та дерев’яних конструкцій

д.т.н., доцент

Микола КОМАР, Київський національний університет будівництва і архітектури,

аспірант кафедри металевих та дерев’яних конструкцій

Посилання

Мэттьюз Ф. Композитные материалы. Механика и технология./ Мэттьюз Ф., Ролингс Р. :-// М.: Техносфера, 2004. 400 с.

Попельнух В. М. Проектування дерев'яних конструкцій: //навч. посіб.: Харків: ХНАМГ, 2008. 207 с.

Михайловський Д.В. Аналіз техніко-технологічних властивостей клеєної деревини як перспективного матеріалу для будівельних конструкцій / Д. В. Михайловський, М. С. Коваленко, Д. М. Матющенко. // Чернігівський науковий часопис. Серія 2, Техніка і природа. – 2011. – С. 122–127.

Леденев В. В., Проектирование конструкций специальных инженерных сооружений /Ярцев В. П., Однолько В. Г// учеб. пособ. Тамбов: ТИХМ, 1991. 99 с.

Шилин А. Л., Картузов Д. В. Внешнее армирование железобетонных конструкций композиционными материалами. Москва: Стройиздат, 2007. 184 с.

Huang X.., Birman V., Nanni A., Tunis G. Properties and Potential for Application of Steel Reinforced Polymer (SRP) and Steel Reinforced Grout (SRG) Composites. Internet. University, of Missouri-Rolla, 2003, 27 p.

Руднєва І. Технологічні особливості підсилення металевих конструкцій методом наклеювання високоміцних фіброармованих систем при реконструкції. // Зб. наук. праць Будівельні конструкціїю Теорія і практика.- Київ: КНУБА.-2021.- №8. С. 32 - 43.

https://doi.org/10.32347/2522-4182.8.2021.32-43.

Михайловский Д., Армування конструкцій з деревини композитними ма-теріалами, стан і перспективи. / Комар М. //Зб.наук. праць Будівельні конструкції. Теорія і практика Київ: КНУБА.-2021.- №9. - С. 72 – 80.

https://doi.org/10.32347/2522-4182.9.2021.72-80 -.

ДСТУ-Б.В.2.6-217-2016 «Проектування будівельних конструкцій з цільної і клеєної деревини.» // Київ, "Укрархбудінформ" 2016. – 143 с.

ДБН В.2.6-161:2017 «Дерев’яні конструкції. Основні положення.» // - Київ, "Укрархбудінформ" 2017. – 125 с.

##submission.additionalFiles##

Опубліковано

2022-06-29

Як цитувати

МИХАЙЛОВСЬКИЙ, Д. ., & КОМАР, М. . (2022). АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПОЗИТНИХ СТРІЧОК ДЛЯ ПІДСИЛЕННЯ ДЕРЕВ’ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ. Будівельні конструкції. Теорія і практика, (10), 4–10. https://doi.org/10.32347/2522-4182.10.2022.4-10