Взаємозалежність конструктивних і розрахункових схем будівлі
DOI:
https://doi.org/10.32347/2522-4182.8.2021.17-24Ключові слова:
Надійність, колона, фундамент, напружений стан, моделювання, чисельні методиАнотація
На стадії проектування дуже важливим для формування надійності любої будівлі являється етап формування розрахункової моделі будівлі, який являється основою для конструювання її несучих елементів. Основним на цьому етапі являється адекватність прийнятої розрахункової моделі дійсній конструктивній схемі. Дуже важливою умовою для оцінки дійсної роботи будівлі, являється врахування спільної роботи верхньої частини будівлі (каркасу) з фундаментами і ґрунтовою основою.
У статті на прикладі 9-ти поверхової будівлі паркінгу, побудованої на початку 2000 років на площі Перемоги в м. Києві розглянуто деякі проблеми в роботі конструкцій, які пов’язані з вибором розрахункових моделей, використаних при їх проектуванні.
Чисельними дослідженнями з використанням ПК ЛІРА-САПР проаналізовано вплив спільної роботи каркасу і фундаментів на зусилля на їх контакті.
Виявлено, що:
- вплив спільної роботи каркасу і фундаментів суттєвий і проявляється тільки в межах декількох нижніх поверхів каркасу;
- врахування нелінійної роботи залізобетонних конструкцій в більшості випадків суттєво знижує розрахункові зусилля в пікових точках – концентраторах;
- в процесі проектування необхідно розглядати і аналізувати варіантні конструктивні рішення системи.
Посилання
ДБН В.1.2-14-2018. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ. - Мінрегіон України. Київ, 2018, -30c - чинний з 01.01.2019.
Городецкий А.С. и др. Программный комплекс ЛИРА-САПР 2013. Учебное пособие. -М.2013. -376 с.
Городецкий А.С., Евзеров И.Д. Компьютерные модели конструкций. К.: изд. Факт, 2007-394 с.
Кріпак В., Колякова В., Демченко Д. Адекватність і взаємовплив конструктив-них і розрахункових схем будівлі. //ІІІ На-уково-практична конференція «Будівлі та споруди спеціального призначення: сучасні матеріали та конструкції», Робоча програма та тези доповідей.- с.27-28.
Барабаш М.С., Київська К.І. (2016). Концепція створення інформаційної моде-лі будівельного об’єкту. Проблеми розвитку міського середовища. 2016. Вип. 1 (15). С. 60 – 68.
Кріпак В.Д., Адаменко В.М. (2005). Чисельне моделювання роботи фрагментів залізобетонних плит при чистому згині моментами різних знаків. Ресурсоекономні матеріали, констр., будівлі та споруди. Зб .наук.праць – Рівне: вип. 12, 2005.- С. 181-189.
Барабаш М.С. (2007). Дослідження сумісної роботи фундаментної плити з паля-ми. Науково-виробничий журнал: Будівництво України.- К.:ДНДІАСБ, 2007.-№6.- с.40 -43.
В. Колякова (2020). Про вимоги щодо статей, які публікуються у збірнику наукових праць «Будівельні конструкції. Теорія і практика» //Будівельні конструкції. Теорія і практика. Зб. наук праць.- Київ: вип.6,2020.-С. 114-118.
https://doi.org/10.32347/2522-4182.6.2020.114-118.
В.О. Плоский. Архітектура будівель та споруд. Кнгига 4. Технічна експлуатація та реконструкція будівель / [В. О. Плоский ., Г. В. Гетун. В. Д. Кріпак та ін.]. – Київ, 2018. – 750 с. – (Рута).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).