Теоретично-експериментальне дослідження сталезалізобетонних балок, підсилених сталевими плитами
DOI:
https://doi.org/10.32347/2522-4182.7.2020.76-84Ключові слова:
Strengthening, steel reinforced concrete beam, bearing capacity, deflection, adhesivebonded joint, external steel reinforcement.Анотація
У даній статті представлено експериментально-теоретичне дослідження для розрахунку прогину сталезалізобетонних ба-лок, підсилених сталевими плитами. Широко досліджено використання епоксидно-склеєних плит для підсилення існуючих або пошкоджених сталезалізобетонних балок. Доведено, що це корисний і надійний метод збільшення граничної здатності до згинання як пошкоджених, так і неушкод-жених елементів. Фактична по-ведінка прогину в сталезалізобетонних балках має імовірнісний характер і вимагає статистичних методів для раціонального аналізу.
Міцність сталезалізобетонних згинальних конструкцій визначаються міцністю і деформативністю бетону і сталі, залежать від умов їх спільного деформування в складі сталезалізобетонного згинального елементу. Сталезалізобетонні згинальні конструкції, що застосовуються в громадських будівлях є «гнучкими» елементами, тому в граничному стані при згині виникають не тільки дві нейтральні осі, але і значний зсув шарів. Напружено-деформований стан нормального перерізу сталезалізобетонного елемента, крім міцністних і деформативних властивостей бетону і сталі залежить від ступеня спільного деформування бетонної плити і сталевої балки в площині сполучення. У сталезалізобетонних конструкціях в єдиному перерізі спільно деформуються сталь і бетон з різними міцністними і деформативними властивостями в пов'язаних умовах: вільні деформації монолітного бетону стримуються арматурними сітками, поличкою сталевого профілю; вільному деформуванню сталевої несучої балки перешкоджають монолітний бетон з арматурою.
У результаті між сталевим профілем і бетоном, а також між бетоном і арматурою в нормальному перерізі сталезалізобетонного елемента виникає складний напружений стан .
Посилання
Yoshida E., Murakoshi J., Tanaka Y Structural Testing of Deteriorated Reinforced Concrete Girders Strengthened by Externally Bonded Steel Plates. - Proc. JSCE Annual meeting,
V, 2010. - Pp.377-378.
Sano M., Miura T. A study on a design method for strengthening concrete members by steel-plate-bonding. - Proc. of JSCE, 550, Nov. 1996. - Pp. 117-129.
Shutenko L.N., Zolotov M.S., Psurceva N.F. Concrete and reinforced concrete joints. //Charkov.: Building industry, 1999.-P. 72.
Swamy R.N., Jones R., Charif A. Contribution of externally bonded steel plate reinforcement to the shear resistance of reinforced concrete beams. Repair and Strengthening of
Concrete Members with Adhesive Bonded Plates.// SP-165, ACI, 1999. - Pp. 1-24.
Barashikov A.I. Technical state evaluation of
building structures and facilities. // A.I. Barashikov, А.N. Malishev. – К.: Vipol, 1998. – P.232.
Shutenko L.N., Zolotov M.S, Psurceva N.F. Concrete and reinforced concrete joints. //Charkov.: Building industry, - 1999.-P. 72.
Storozhenko L.I. Proektuvannia y budivnytstvo talezalizobetonnykh konstruktsii u neznimnii opalubtsi./ L.I.Storozhenko, O.I.Lapenko // Budivelni konstruktsii: Naukovo-tekhnichni problemy suchasnoho zalizobetonu. – K.:NDIBK, 2007.- Vyp.67. – S. 750 -758
Storozhenko L., Butsky V., Taranovsky O.Stability of Compressed Steel Concrete Composite Tubular Columns with Centrifuged
Cores // Journal of constructional steel research; 46, 1/3; 484; Second World Conference on Steel in Construction ; 1998.
Gorik, A. V. Theoretical and experimental deformation parameters of composite beams with account of deplanation of cross sections in bending. // Mechanics of Composite Materials,
- Vol. 39, № 1. – Pp.57-64.
DOI:10.1023/A:1022935521805
Kochkarev D. Calculation methodology of reinforced concrete elements based on estimated resistance of reinforced concrete.
// D. Kochkarev, T. Galinska // Matec Web of Conferences 116, 02020 (2017), Materials science, engineering and chemistry, Transbud–2017, Kharkiv, Ukraine, April 19–21, 2017.
Bondarchuk T.B. Eksperymentalne doslidzhennia nesuchoi zdatnosti pokhylykh pereriziv stalebetonnykh balok bez
poperechnoi armatury. //Problemy teorii i praktyky zalizobetonu. – Poltava, 1997.– S. 47-48.
Klimenko F.E., Gaydash N.A. Issledovanie stalezhelezobetonnyih izgibaemyih elementov s listovoy stalyu. // Vestn. Lvov. politeh. in-ta. vopr. sovrem. str-va. – 1971. – № 51.– S. 71-74.
Ametov Yu.H. Vplyv rezhymu navantazhennia i tryvaloho vytrymuvannia pid navantazhenniam na nesuchu zdatnist stalebetonnykh balok. // Avtoref. dys. kand. tekhn. nauk. – Kyiv, 2003. – 20 s.
Klymenko F.Ie., Barabash V.M., Storozhenko L.I. Metalevi konstruktsii. // Za red. F.Ie. Klymenka: Pidruchnyk. 2-he vyd., vypr. i dop.– Lviv: Svit, 2002.– 312 s
Eurocode 4. Common Unified Rules for Composite Steel and concrete Structures European Committee for Standardization.
(CEN) ENV. 1994 – 1-1:1992. – 180 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Будівельні конструкції. Теорія і практика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).