Вплив корозійних пошкоджень на експлуатаційні якості залізобетонних конструкцій
DOI:
https://doi.org/10.32347/2522-4182.6.2020.55-63Ключові слова:
корозія, корозійні пошкодження, корозія арматури, корозія залізобетонного перерізу.Анотація
Оцінка безпеки будівельних конструкцій є однією із основних задач оцінки їх експлуатаційних якостей. При довготривалому терміні експлуатації та при тривалій дії навантаження та агресивних факторів середовища конструкції можуть зазнавати руйнувань та пошкоджень.
Одним із найбільш небезпечних та поширених пошкоджень є корозія будівельних матеріалів. Наслідком корозії для залізобетонних конструкції можуть бути зменшення перерізів арматури та бетону, зниження щеплення арматури з бетоном, розтріскування бетону під дією тиску від продуктів корозії арматури , зменшення плеча внутрішньої пари сил перерізу, збільшення висоти стиснутої зони, загроза крихкого руйнування бетону для згинальних елементів.
Ці фактори негативно впливають на міцнісні та деформативні характеристики конструкцій і становлять загрозу для їх безпечної експлуатації.
В статті розглянуто, наскільки небезпечними, можуть бути різні корозійні пошкодження на основі досліджень різних авторів. Виконано аналіз результатів розрахунків та експериментальних даних. Проведені чисельні дослідження моделей колон з використанням ПК ЛІРА САПР для оцінки впливу корозійного пошкодження на напружено-деформований стан стику збірних колон і можливості їх подальшої експлуатації.
Посилання
Dronov A.V. Osobennosti razvitia pitting-ovoy corrozii stalnoy armatury zhelezobet-onnyh izgibaemyh elementov //Vestnik Bel-gorodskogogosudarstvennogo universiteta im. V.G. Shuhova. — 2017. — №3. — S. 32-36
Smolyago G.A., Dronov A.V., Frolov N.V. Modelirovanie velichinyi kor-rozionnyih povrezhdeniy armaturyi zhelezobetonnyih konstruktsiy v usloviyah hloridnoy agressivnoy sredyi // Izvestiya Yugo-Zapadnogo gosudarstvennogo universiteta. 2017. T. 21, № 1(70). S. 43–49.
Bondarenko V.M. Iznos, povrezhdeniya i bezopasnost zhelezobetonnyih sooruzheniy / V.M. Bondarenko, A.V. Borovskih. — M.: ID Rusanova, 2000.— 144 s.
BondarenkoV.M. V.M. Spetsifika silovogo soprotivleniya povrezhdennyih korroziey zhelezobetonnyih konstruktsiy i novyie faktoryi razrusheniya // Stroitelnaya mehanika inzhenernyih konstruktsiy i sooruzheniy. 2009. №4
Tamrazyan A. G., Popov D. S. Napryazhenno-deformirovannoe sostoyanie korrozionno-povrezhdennyih zhelezobetonnyih elementov pri dinamicheskom nagruzhenii // Promyishlennoe i grazhdanskoe stroitelstvo. 2019. № 2. S. 19-26.
LarionovаE.A. Nesuschaya sposobnost izgibaemogo zhelezobetonnogo elementa pri kor-rozionnyih povrezhdeniyah // Vestnik MGSU. 2014. № 7. S. 51—63.
Bondarenko V.M., Ivanov A.I., Piskunov A.V. Opredelenie koroziynyih poter nesuschey sposobnosti szhatyih zhelezobetnnyih elementov pri reshenii po SNiP. // Beton i zhelezobeton. №5. 2011. S. 26-29.
Hamidun Mohd Nohl, Nur’ain Idris, Nurazuwa MdNoor, Norliana Sarpinl, Rozlin Zainall, and Narimah Kasim. Structural Effects of Reinforced Concrete Beam. E3S Webof Conferences 34, CENVIRON 2017. 2018.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Будівельні конструкції. Теорія і практика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).