Розрахунок вузлів монолітних рам з напружуваною арматурою на бетон в розрахунковому комплексі «ЛІРА-САПР»
DOI:
https://doi.org/10.32347/2522-4182.5.2019.32-38Ключові слова:
Похилі перерізи, несуча здатність, попередньо-напружена арматура, криволінійна попередньо-напружена арматура, натяг на бетон, розрахункова модель.Анотація
Напружено-деформований стан похилих перерізів залишається мало вивченим (в порівнянні з нормальними перерізами), підтвердження чого є відсутність єдиної методики розрахунку, яка б враховувала всі фактори, що впливають на роботу залізобетонних елементів при одночасній дії згинального моменту, поперечної та поздовжньої сили.
Попереднє напруження може здійснюватися як зі зчепленням напружуваної арматури з бетоном, так і без нього. Відмінність технології постнапруження від широко відомого попереднього напруження (здійснюваного в умовах заводу ЗБВ), полягає в тому, що напружувана арматура натягується після бетонування і набору бетоном достатньої передаточної міцності (приблизно 70-80% марочної міцності). Для забезпечення можливість натягу арматури, після твердіння бетону, вона повинна мати можливість вільного переміщення в бетоні. Для цього напружувана арматура поміщується в канали (із металевих або пластикових труб). Передача зусиль на бетон здійснюється за допомогою встановлених на кінцях елементів анкерних пристроїв. Як правило, для попереднього напруження використовуються арматурні канати, що влаштовуються в конструкціях між верхньою й нижньою сіткою арматур відповідно до форми епюри згинальних моментів (лінією головних розтягуючих зусиль). При натягу канатів виникають напруження обтиску бетону (від сили натягу Р) та розвантажувальне зусилля (реактивний тиск), що змінює свій напрямок на опорах в нерозрізних конструкціях.
Розрахунок опорних вузлів із криволінійною напруженою арматурою є досить важливим при проектуванні даних конструкцій. Одним із важливих питань є правильне моделювання таких вузлів у розрахункових комплексах для отримання достовірних результатів (напружень та переміщень).
Посилання
Baker A. Ahmada A staticalli indeterminate truss mechanism for reinforced noncrete beams, failing by shear. Bulletin d’Information CEB. – Paris, – №40. – 1964.
O. Kozak, O. Zhuravskyi, M. Delyavskyy. Effect of the prestressed reinforcement curvature on the bearing capacity of inclined sections of monolithic. Cite as: AIP Conference Proceedings 2077, 020027 (2019); https://doi.org/10.1063/1.5091888 Published Online: 21 February 2019.
Regan P. Shear in reinforced concrete (an experimental study). A report to the construction industry research and information association. – London, 1971.
Taerve L. Codes and Regulations Utilisation of High Strength. High Performance Concrete. – 4-th Int. Sump. – Paris, 1996. – P.93-100.
Vandewalle. Recommendations of RILEM TC162-TDF: ‘Test and Design Methods for Steel Fibre Reinforced Concrete: a-s-design method’ (final recommendation), Mater. Struct. 36 (2003) 560-567.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Oleksandr Kozak
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).