ТЕПЛОВА ЗВАРЮВАЛЬНІСТЬ AРМАТУРИ КЛАСУ А500С
DOI:
https://doi.org/10.32347/2522-4182.1.2017.22-27Ключові слова:
Зварювальніть, арматура, вуглецевий еквівалент, міцністні і деформативні характеристики.Анотація
Наведені результати експериментальних досліджень теплової зварювальності арматури класу А500С.Посилання
ДСТУ 3760:2006 Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій. Загальні технічні умови. ДЕРЖСПОЖИВСТАНАРТ України. К:2007, С.28.
Рекомендации по применению арматурного проката по
ДСТУ 3760-98 при проектировании и изготовлении железобетонных конструкцій без предварительного напряжения арматуры. Госстрой Украины, Технический комитет по стандартизации ‖Арматура для железобетонных конструкций‖. К:2002, С.39.
ГОСТ 12004-81. Межгосударственный стандарт. Сталь арматурная. Методы испытания на растяжение. Стандартинформ. М:2009, С.12
##submission.downloads##
Як цитувати
Klymov, Y. (2017). ТЕПЛОВА ЗВАРЮВАЛЬНІСТЬ AРМАТУРИ КЛАСУ А500С. Будівельні конструкції. Теорія і практика, 1(1), 22–27. https://doi.org/10.32347/2522-4182.1.2017.22-27
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Юлій Клімов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).