НЕСНА ЗДАТНІСТЬ ПРОCТОРОВИХ ПЛАСТИНЧАТИХ КОНСТРУКЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2522-4182.1.2017.3-7Ключові слова:
Пластинчаті системи, несна здатність, гранична рівновага.Анотація
Розглянуто задачу про несність пластинчатих просторових конструкцій при дії рівномірного поперечного навантаження. Для отримання верхніх оцінок застосовано кінематичний метод граничного навантаження у формі теорії ліній текучості. Вивчено три можливі форми вичерпання несності. Всі оцінки отримано в замкнутій формі. Зроблено необхідні порівняння.Посилання
Ржаницын А.Р. Предельное равновесие пластинок и оболочек.- М.: Наука, ГРФМЛ, 1983. -288 с.
Микеладзе М.Ш. Введение в техническую теорию идеально-пластичных тонких оболочек // Мецниереба. -1969.- Тбилиси. -182 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Dekhtyar А. (2017). НЕСНА ЗДАТНІСТЬ ПРОCТОРОВИХ ПЛАСТИНЧАТИХ КОНСТРУКЦІЙ. Будівельні конструкції. Теорія і практика, 1(1), 3–7. https://doi.org/10.32347/2522-4182.1.2017.3-7
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 А Dekhtyar
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).