Аналіз існуючих методик розрахунку панелей з перехресно-клеєної деревини за другим граничним станом
DOI:
https://doi.org/10.32347/2522-4182.5.2019.24-31Ключові слова:
Перехресно-клеєна деревина, другий граничний стан, панелі з перехресно-клеєної деревини, напружено-деформований станАнотація
Зведення висотних будівель з панелей із перехресно-клеєної деревини набуває все більшого розповсюдження в усьому світ. Об’єми виготовлення панелей з перехресно-клеєної деревини за останні десять років зросли більше ніж в двічі. Однак, враховуючи досить малий, в порівнянні з іншими традиційними конструкційними матеріалами, досвід застосування цих панелей, методика їх розрахунку потребує подальшого розвитку і удосконалення. У вітчизняних нормах проектування як і у навчально-методичній літературі не міститься жодних даних щодо особливостей розрахунку панелей з перехресно-клеєної деревини.
В цій статті розглянуто наявні в світовій практиці методики розрахунку панелей з перехресно-клеєної деревини. Проведено чисельні дослідження і аналіз наявних методик для трьох, п’яти та семи шарових панелей різних прольотів під дією рівномірно розподіленого навантаження різної інтенсивності.
За результатом проведеного аналізу наявних в світовій практиці методик розрахунку панелей з перехресно-клеєної деревини за другим граничним станом, визначено діапазон їх застосування для різних прольотів та для різних рівнів інтенсивності рівномірно розподіленого навантаження.
Посилання
Downing, B., Spickler K. Timber tower re-search project. 2013. Chicago: Softwood Lumber Board, 72 p.
Harch B.J.L. The investigation into the op-timisation of cross laminated timber panels for use in the Australia building industry. 2010. Australia: Queensland University of Technology, 119 p.
Ashtari S., In–plane stiffness of cross–laminated timber floors. 2012. Master The-sis. Vancouver: The University of British Co-lumbia, 146 p.
Joseph F. Miller. Design and analysis of mechanically laminated timber beams using shear keys. 2009. USA, Michigan: Michigan technological University, 211 p.
Blass H.J., Görlacher R. Bemessung im Holzbau: Brettsperrholz-Berechnungsgrundlagen. Holzbau-Kalender. Bruder-Verlag, Karlsruhe. 2003. pp. 580-598.
Stürzenbecher R., Hofstetter K., Eberhard-steiner J. Structural design of Cross Lami-nated Timber (CLT) by advanced plate theo-ries. Composites Science and Technology, 70(9). 2010. pp. 1368-1379.
Bogensperger T., Moosbrugger T., Schickhofer G. New test configuration for CLT-wall elements under shear load. CIB-W18 Timber Engineering. Karlsruhe, Germany. 2007. pp. 21-40.
The CLT Handbook. CLT structures – facts and planning. Föreningen Sveriges Skogsin-dustrier. Stockholm. 2019. 187 p.
Blab H.J., Sandhaas C. Timber engineering principles for design. KIT Scientific Publish-ing. 2017. 658 p.
Ahvenainen J., Sousa H.S. Multistorey building made of CLT: How to design it right?. In: Seminário: “Construir em madeira”, Guimarães, Portugal, 2016. pp. 95-118.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Denis Mykhaylovskyi, Andriy Komar
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).