ОЦІНКА СТІЙКОСТІ КАРКАСНИХ БУДІВЕЛЬ ПРОТИ ПРОГРЕСУЮЧОГО РУЙНУВАННЯ

Автор(и)

  • W Kripak Київський національний університет будівництва и архітектури, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-6575-5015
  • Roman Davydenko Київський національний університет будівництва и архітектури, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32347/2522-4182.2.2018.185-193

Ключові слова:

Стійкість, залізобетонний каркас, прогресуюче обвалення.

Анотація

Наведені результати числового дослідження стійкості каркасного будинку проти прогресуючого обвалення при послідовному видаленні несучих вертикальних елементів, виявлені резерви міцності залізобетонного каркасу та шляхи підвищення його стійкості.

Біографії авторів

W Kripak, Київський національний університет будівництва и архітектури, м. Київ

к.т.н., професор

Roman Davydenko, Київський національний університет будівництва и архітектури, м. Київ

аспірант

Посилання

ДБН В.2.2-24:2009 Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків.

ДБН В.1.2-2-2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування.

ДСТУ Б В.2.6-156:2010.Бетонні та залізобетонні конструкції з важкого бетону. Правила проектування.

Першаков В.М. Барабаш М.С.,та інш. Проблеми протидії конструкцій прогресивному обваленню будівель та споруд. –К.:НАУ,2015. –456 с.

Руденко Р. Р. Защита каркасных зданий от прогрессирующего обрушения. Дисс. маг. техники и технологии. Санкт-Петербург:. – 91 с.

##submission.downloads##

Як цитувати

Kripak, W., & Davydenko, R. (2018). ОЦІНКА СТІЙКОСТІ КАРКАСНИХ БУДІВЕЛЬ ПРОТИ ПРОГРЕСУЮЧОГО РУЙНУВАННЯ. Будівельні конструкції. Теорія і практика, (2), 185–193. https://doi.org/10.32347/2522-4182.2.2018.185-193

Номер

№ 2 (2018): БУДІВЕЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 W Kripak, Roman Davydenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).